понеділок, 9 січня 2017 р.

Про себе





Народилася 28 січня 1964 року, заміжня, маю двох прекрасних синів. Закінчила Бердянський державний педагогічний інститут в 1991 році. 
Працюю в КЗ "Веселівська районна різнопрофільна гімназія" вчителем початкових класів.
У своїй роботі комбіную традиційні та інноваційні форми уроку. В даний час захоплююся методикою особистісно - орієнтованого навчання, яка допоможе розвинути  пізнавальні здібності кожної дитини, максимально виявити її індивідуальний досвід, допомогти особистості пізнати себе, самореалізуватися.Люблю вчитися і взнавати нове.
                Моє життєве кредо:
                              "Я живу на світі людей любити, лиш красу і      добро творити."
               Моє педагогічне кредо: 
                             " Кожній дитині - світло знань,
                                Кожній дитині - світло любові,
                                Віру в силу свою без вагань
                                Як запоруку щасливої долі."
                                     
 Кожна людина схожа на веселку – така ж різнокольорова, тільки сяє різними кольорами – кожен має свою палітру.         І я теж. Я - жінка, я- мати, я - дружина, я - вчитель. 

Я – жінка
Та  не  черниця  я...  пробачить  Бог
Я  -  ча-рів-ниця,  мавка,  я  -  криниця,
Я  -  жінка,  я  -  життя...
Я  буду  карою,  прощенням,  каяттям.
Я  буду  раною,  й  цілющою  травою
Я  буду  поцілунком  й  батогом
Простоволосою  я  буду  й  не-зем-ною
Вінчанням  чи  розпустою...
Вином  вливатимусь  у  спраглі  губи
Чи  ж  бо  жагою  спалювать  вуста
Я  буду  вірність  і  зрадлива  згуба
Мяка,  як  подих  і  тверда,  як  сталь...
Далекий  шлях,  чи  до  воріт  стежинка
В  літах,  без  літ,  чи  свіжа,  як  роса
Початок  і  межа...  Я  -  рай,  я  -  жінка...
Висока  нота,  думка,  небеса...
Я - дружина.
Тридцять років браку - дорога до розуміння себе як частини іншої людини. Гірська дорога: то зльоти з відчуттям єдності і щастя, то спади. Все непросто, але моя родина для мене - найбільша цінність. 

Я - мати.
У мене є два сини. Вони - найважливіші люди в моєму житті. Старший синуля - Діма, працює головним інженером Мелітопольського хлібокомбінату, молодший - Коля, закінчує навчання в ТГАТУ і працює бригадиром цеху по ремонту гідроциліндрів. Діма і Коля -  це інше покоління. Вони дивляться  на життя іншими очима. Вони - моя гордість, надія і опора.

Я – вчитель.
 «Розумієш, я вчитель...»
Вчитель - слово високе, бо його призначення, як сказано поетом, в тому, «щоб істин світлих закласти зачатки в душі молоді.». Сучасний  вчитель повинен не лише давати знання, головне - уміти звернутися до душі і серця маленької людини. Адже дати цікавий урок - всього лише мінімум. Навіть блискуче знати свій предмет - ще не означає бути вчителем. Сьогодні саме життя вимагає від вчителя нових знань, нового стилю мислення, адже нове покоління житиме в світі ще швидших змін - економічних, соціальних, інформаційних. А це вимагає від людини принципово іншого мислення, відвертості, критичності, мобільності. Але місія вчителя - піклуватися не тільки про передачу знань, а і про внутрішній розвиток дитини.


Немає коментарів:

Дописати коментар