Відеоархів

МИ - ПЕРШОКЛАСНИКИ !!!

ВИПУСК 2016 РОКУ

Наші улюблені пісні

Наші улюблені пісні

Фотогалерея

Первый класс - уже история.

Досягнення дітей

Досягнення моїх учнів

Режим роботи школи

Рада - порада

Советы родителям первоклассников.

Сегодня мне хочется обратиться к самым, пожалуй, счастливым родителям-родителям первоклассников - с такими словами: "Дорога наща жизнь, но дороже детей нет ничего ". Так давайте остановимся на некоторых важных ас­пектах воспитания в адаптационный период.

Поступление в школу для ребенка - это стресс. Очень много нового и непривычного ви­дит он в школе. Особенность сегодняшних детей, пришедших в первый класс, - быстрая утомляе­мость. На первом уроке они откровенно зевают, на третьем - лежат на партах. Чем мы, взрослые, моздем помочь ребенку? Прежде всего, стоит по­мнить о старых и надежных способах поддержа­ния здоровья первоклассника. Это соблюдение режима дня: сон не менее 10 часов в сутки, обя­зательно полноценное питание, физические уп­ражнения, Оправданным будет ограничение про­смотра телепередач до 30 минут в день. Хорошо восстанавливают эмоциональное благополучие ребенка длительнее (до двух часов) прогулки на воздухе - не прогулка по магазинам, а прогулка в парке. С раннего утра настраивайте ребенка на доброе отношение ко всему. Скажите: "Доброе утро", - и собирайтесь в школу без суеты.

      а)Придя с ребенком в школу, постарайтесь обойтись без нравоучений, так как они ничего, кроме утренней усталости, не дают. А вот объяс­нить. Безопасный путь в школу ребенку необхо­димо.  Безопасный, но не короткий.

       Б)Встречая ребенка в школе после уроков, пора­дуйтесь вместе с ним тому, что он сумел потрудить­ся самостоятельно, без вас, целых три часа. Терпе­ливо выслушайте его, похвалите, поддержите и ни в коем случае не ругайте - ведь пока еще не за что.

Что же делать, если появились первые труд­ности? Будьте щедры на похвалу, для первокласс­ника сейчас это очень важно. Замечание должно быть конкретным, а не касаться личности ребен­ка. Он не неряха, просто сейчас у него в тетради маленький беспорядок. Не делайте ребенку не­сколько замечаний сразу.

В) Ни в коем случае-не сравнивайте ребенка с другими Детьми. Это, ведет либо к озлоблению, либо к формированию цеуверенности в себе.

 Я не встречала родителей, которые бы оби­жались на своих детей за испачканные пеленки, а вот за испачканные тетради - сколько угодно. Хотя и в том и в другом случае период марания неизбежен. Ребенку не нужна позиция прокуро­ра, которую так часто занимают родители: "Бу­дешь переписывать пять раз, пока не получится хорошо!" Это недопустимо. Пожалуйста, помни­те об этом.

Сегодня одна из главных задач школы – оздоровление ребенка, и потому в целях облегчения про­цесса адаптации первоклассника применяется сту­пенчатый режим учебных занятий с постепенным наращиванием учебной нагрузки: в сентябре - 3 уро­ка по 35 минут каждый, со второго полугодия - 4 урока по 35 минут каждый.

 Духовное и физическое здоровье перво­классника зависит от контактов со всеми, кто ра­ботает в школе. Невозможно не уважать учителя начальной школы, потому что он работает и жи­вет жизнью своих ребят. Поддержите словом и делом своего учителя, помогите ему. Не спешите осуждать учителя, администрацию школы, не то­ропитесь категорично, высказывать свое мнение о них — лучще посоветуйтесь: ведь все, что дела­ется учителем, прежде  всего, делается на благо вашего ребенка.

Як навчити дитину читати швидко та невимушено

Кожний батько читача-початківця знає, що знайомство з буквами та словами – це тільки початок. У той час як ваша дитина спотикається через кожне речення, працює над поповненням словарного запасу, і її впевненість весь час чергується з розчаруванням, ви, мабуть, ставите собі запитання: «Коли ж урешті-решт моя дитина навчиться добре читати?».

Навчання того, як читати швидко, займе часу більше, ніж просто послідовне прочитування речень, бо воно передбачає читання з високою швидкістю, усвідомленим розумінням і впевненістю. Щоби зробити дитину хорошим читачем, однієї здатності розшифровувати написані слова недостатньо. Для того щоб навчитись читати швидко, ще більш значущою є здатність розпізнавати й читати слова легко (без будь-яких зусиль) і з почуттям. Дослідження показали, що швидкість читання є предиктором чудової академічної успішності в цілому і що відсутність швидкості мовлення на цьому шляху часто призводить до проблем з розумінням.

Нижче наводяться п’ять експертних порад, що допоможуть розвинути у вашої дитини швидкість читання.

Читайте вголос і виразно. Джессі Вайз зі США, будучи «педагогом взірцевих батьків» і консультантом у питаннях домашнього навчання, підкреслює, що процес моделювання швидкості читання – це найкорисніше, що можуть зробити батьки для своїх дітей, щоб допомогти їм досягти доброї швидкості читання. Дітям необхідно чути тексти, які читаються гладко й легко. Їм також дуже важливо чути приклади читання з вираженням. Коли ви читаєте вголос, не бійтесь підкреслити емоції, що відбивають тон тексту, такі як хвилювання чи смуток, радість чи здивування. Покажіть дитині, що вірно прочитане слово допомагає розкрити його смисл.

Практика і ще раз практика. Читання, як і будь-яка інша навичка, щоби стати досконалою, потребує послідовно повторюваної практики. Мета швидкості читання в тому, щоб читати настільки «гладко» й легко, щоб це відбувалось автоматично й невимушено. Єдине, у чому є потреба, це час і зусилля.

Вайз каже: «Спортсмени та музиканти багато практикуються, щоби досягнути майстерності. Я гадаю, що та сама стратегія працює й у відношенні читання. Швидкість краще за все розвивається шляхом повторного читання одного й того самого уривка вголос до тих пір, доки не буде досягнута швидкість». Для цього моделюйте читання вголос, використовуючи певний фрагмент тексту. Виберіть невеликий абзац із приблизно ста слів. Нехай ваша дитина прочитає його кілька разів – до чотирьох разів за один підхід.

Точно визначте проблеми. Є три основних елементи швидкості читання: швидкість, точність і просодія (наскільки добре читач використовує зміни в тоні голосу, інтонацію, акценти, наголоси, паузи й т. ін., щоби передати смисл та емоції). Коли ви слухаєте, як ваша дитина читає вголос, звертайте увагу на всі ці три складові й постарайтеся зрозуміти, з якою з них вона має труднощі.

Вайз каже, що проблеми зі швидкістю можуть проявлятись по-різному. «Здогадується дитина про незнайоме слово за контекстом чи фонетичним звучанням? Чи складно це для неї?», – задається запитанням Вайз. Один зі способів з’ясувати, чи перевищено поточний рівень її комфортного читання, це підрахунок кількості слів, на яких дитина спотикається. За словами Вайз, «…якщо дитина невірно прочитує більш ніж одне слово з кожних двадцяти, вона буде зосереджувати свою увагу на розпізнаванні слів, а не на швидкості», а значить, мати труднощі.

Зробіть читання захоплюючим. Незважаючи на те що практика дуже важлива, не перетворюйте читання на тяжкий труд, якого ваша дитина просто почне боятися. Замість того щоби перетворювати цей процес на рутину з фіксованим графіком, спробуйте включити читання вголос у серію захоплюючих спільних заходів з дитиною.

Якщо ваша дитина – юний актор, який подає надії, створіть театральне дійство з улюбленої історії. Вам не потрібні реквізит, костюми й навіть сцена. Ілюстровані книги із двома чи більше дійовими особами чудово підійдуть для цього, але пам’ятайте: якщо історія не буде забавною та веселою, то вистава не вийде. Створіть свій власний випуск новин – це ще один вид діяльності, який дозволить попрактикуватись у швидкості читання. Ви можете записати короткі новини разом з вашою дитиною або використати спрощені версії історій з газети, а потім декламувати їх, як диктор телебачення.

Використовуйте аудіокниги. Аудіокниги – це величезний ресурс, адже звичайно їх читають професійні актори, націлені на створення цілого спектаклю, використовуючи при цьому всі можливості свого голосу, – саме такого виразного моделювання діти й потребують. Крім того, аудіокниги можуть бути особливо корисними в якості незалежного засобу для навчання дітей старшого віку, які все ще б’ються над читанням, але не хочуть сидіти й займатися з батьками.

Вайз пропонує такі кроки: «Виберіть частину аудіокниги (або частину книги, яку ви читаєте вголос). Прослідкуйте за тим, щоби дитина уважно прослухала її. Потім хай вона спробує прочитати її вголос разом з вами чи записом. Далі хай спробує прочитати цей уривок вголос самостійно, а ви послухайте, як вона буде це робити».

Аудіокниги можна купити (або скачати) у книжковому магазині, у бібліотеці чи Інтернет-магазині.

Майбутнім першокласникам

Прийом документів проводиться за адресою:
вул. Макаренка, 4   

 Перелік необхідних документів:

• Копія свідоцтва про народження.
• Заява встановленого зразка.
• Медична картка дитини (з обов'язковою відміткою про проходження медичного огляду та висновком педіатра, що дозволяє відвідувати заклад освіти).

До послуг учнів та батьків:

• вивчення англійської мови з першого класу; 
• безкоштовні сніданки для учнів 1 - 4 класів;
• група продовженого дня ;
• кімната відпочинку (спальня).

                         ПІДГОТОВКА РУКИ ДИТИНИ ДО ПИСЬМА

   Учити дитину правильно сидіти підчас письма, правильно тримати ручку й орієнтуватися в просторі необхідно починати вже у підготовчий дошкільний період. Коли почнеться безпосередньо письмо — нова й важка для дитини діяльність — зробити     це буде значно складніше.

У дітей, які вступають до першого класу, ще недостатньо розвинені м'язи кисті руки, координація рухів пальців, передпліччя та плечової частини руки, яка пише. Діти цього віку ще слабко орієнтуються в просторі й на площині. Більшість із них плутаються в розрізненні правого та лівого боків, особливо стосовно інших людей. Навіть учні першого класу, які стоять обличчям до вчителя і бачать, як він піднімає праву руку, швидше за все, піднімуть ліву. До семи років уже 75% дітей можуть правильно визначити праву й ліву руку іншої людини, з якого б боку вони на неї не дивилися. До восьми років із цим завданням здатні впоратися 95% дітей. Найбільші труднощі вироблення цієї навички викликає в ліворуких дітей. Уміння розрізняти праву й ліву сторони — це важлива передумова для багатьох видів навчання, тому відпрацьовуванню цієї навички необхідно приділяти достатньо часу, проводячи заняття з дитиною у формі різних ігор і вправ.

Труднощі в письмі пов'язані, насамперед, не із самим написанням елементів літер, а з непідготовленістю дітей до цієї діяльності. Тому в підготовчий період дуже важливо використовувати деякі вправи, які б поступово готували руку дитини до письма (корисні, до речі, як для ліворуких, так і для праворуких дітей).

Дітям дошкільного віку дуже подобаються книжки-розмальовки — найпростіший і найефективніший спосіб підготовки руки дитини до письма. Розфарбовуючи картинки, які сподобалися, дитина вчиться тримати в руці олівець, використовувати силу натискання. Це заняття тренує дрібні м'язи дитячої руки, робить її рухи більш сильними та координованими. Найкраще користуватися кольоровими олівцями, а не фломастерами, тому що останні занадто м'які для малювання і не вимагають докладання навіть незначних зусиль.

Можна запропонувати дитині копіювати малюнки, які сподобалися (сюжетні картинки, різні орнаменти) на прозорий папір або через копіювальний папір. Особливо корисні орнаменти й візерунки, тому що вони складаються з безлічі вигнутих ліній, що є гарною підготовкою руки дитини до написання прописних літер.

Не можна забувати також і про регулярні заняття із пластиліном і глиною: розминаючи, виліплюючи пальчиками фігурки із цих матеріалів, дитина зміцнює дрібні м'язи пальців.

Поряд із названими методами можна порекомендувати під час занять із дитиною нанизувати намисто, застібати та розстібати ґудзики, кнопки, гачки, зав'язувати та розв'язувати стрічки; перекладати трьома пальцями, які тримають ручку під час письма, дрібні іграшки; усмоктувати та висмоктувати воду піпеткою зі склянки, плести з ниток (наприклад, закладки) тощо.

Необхідно обов'язково робити гімнастику для руки:

•  випрямити кисть руки і по черзі притискати підмізинний палець до мізинця, середній — до вказівного;

•  випрямити кисть, щільно стиснути пальці й повільно притискати їх спочатку до третіх суглобів, потім до площини долоні;

•  долоньку прикласти до столу і по черзі згинати середні, вказівні, великий пальці, інші пальці при цьому повинні поступово підніматися вгору;

•  пальці розімкнути якомога ширше й повільно зімкнути їх;

•  стиснути пальці в кулак і обертати кисть у різних напрямках;

•  долоньку покласти на стіл, піднімати пальці по черзі, повторити у зворотній послідовності;

•  затиснути ручку середнім і вказівним пальцем, згинати й розгинати ці пальці, стежити, щоб ручка не опускалася нижче великого пальця;

 •  однією рукою зібрати в кулак 10-15 олівців, що лежать на столі, беручи їх по одному, потім так само по одному покласти олівці на стіл;

•  затиснути ручку другими фалангами вказівного й середнього пальців і робити «кроки» по поверхні стола.

Усі ці заняття прості, не вимагають спеціальної підготовки й організації, але є надзвичайно ефективними в підготовці руки дитини до письма.





 Можна організувати роботу дитини в спеціальних зошитах.

                  Актуальні поради з навчання дитини письма

Навчання письма зазвичай займає чимало часу. Спочатку дитина вчиться писати окремі елементи: палички, кружечки тощо. Важливо підтримати інтерес малюка до цього заняття, направити навчання в потрібне русло. Наприклад, якщо він складає фігурки з їжі – це не просто безглузде заняття, адже так він учиться писати найпростіші знаки. Ці навички знадобляться в подальшому оволодінні навичками письма.

Підготовка до навчання письма

Діти з раннього віку люблять малювати олівцями. Малюючи великі кола й лінії, малюк не просто малює, а випробовує щось нове, щоб подивитися на результат. Важливо дозволити дитині вчитися в найсприятливішому для неї темпі. Не змушуйте її вчитися письма, якщо вона ще не готова до цього. Зачекайте, поки вона сама проявить інтерес до такого заняття. Занадто раннє навчання не зробить дитину розумнішою й успішнішою від однолітків у школі. Усьому має бути свій час.

Більшість дітей починає розуміти різницю між малюванням і письмом приблизно в трирічному віці. До цього в дитини є час поекспериментувати з малюванням кіл та ліній на папері. Навчання того, як писати букви та слова, безпосередньо пов'язане з навчанням мовлення. Поки дитина не навчилася говорити, вона буде розпізнавати букви та слова тільки за формою, а не за значенням.

У міру того, як дитина вчиться говорити слова та складати з них речення, вона починає бачити взаємозв'язок між буквами та звуками, які їм відповідають.

У дитячому садку вчать основ фонетики, тобто бачити відповідність букв і звуків або їх комбінацій. Однак цього малюка потрібно навчати тільки тоді, коли він уже розуміє, що кожна буква має своє значення.

Як прищепити інтерес до письма

У дитячому садку дитина навчиться складати слова з букв. Але й до цього ви можете навчити малюка багатьох важливих речей, якщо в нього з'явиться інтерес до письма.

Перш за все, необхідно, щоб під рукою завжди були олівці й папір, щоб дитина могла зайнятися письмом у будь-який момент, коли забажає. Для цього потрібно покласти великі аркуші паперу на столі, використовувати картонні коробки, паперові пакети або газети. Накрийте папером усе, що може обписати дитина – стіл, підлогу, одяг дитини тощо.

Дайте дитині товсті, міцні олівці, ручки з чорнилом, яке можна стерти, або фарби, які змиваються. Влітку можна писати крейдою на асфальті. Дозвольте малюкові експериментувати. Нехай він спише весь аркуш паперу вздовж і впоперек. Це корисно для розвитку впевненості в собі й самостійності.

Хваліть дитину за найменші досягнення. Поставте малюнки на видному місці. Так малюк зрозуміє, що батьки цінують усі його зусилля.

Поки дитина ще не вміє писати букви, покажіть їй, що письмо – це важлива частина повсякденного життя. Наприклад, зверніть увагу дитини на те, що ви пишете список того, що купити в магазині.

Покажіть дитині, як пишеться її ім'я. Напишіть на її власному малюнку її ім'я й покажіть, з яких букв воно складається. Можна також скласти ім'я дитини з кубиків з буквами.

Розмовляйте з дитиною й читайте їй якомога більше. Згодом читання допоможе дитині вивчити, як передати літерами звуки, які вона чує.

Корисні мульти

                                 Права дітей
                                                     Права детей


                                 Про користь вітамінів
                                                     О витаминах

Вебінари

                                      Вебінар - осінь 2017
                    Створення та ведення персонального блогу учителя.

                                 
                                   Вебінар - літо 2017

                                                       Интересный учитель

                                  Вебінар - весна 2017

                           Мотивація навчання через мультимедійні ігрові вправи

                             

Особисті розробки уроків, свят

                      Проект "Допомога птахам взимку"
                                               Допомога птахам взимку.

РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИГОЮ ТА ІНФОРМАЦІЄЮ

2 клас

                                              Урок роботи з дит. кн. 2 кл. конспект.

Нормативно-правова база

Методичні рекомендації ЗНЗ

Нові таблички до класного журналу 1 -4 класів

                     Щодо заповнення класного журналу.

                                                  2017 - 2018 н. р.
                    Виховна робота в 2017-2018н.р.
                     Про структуру 2017 -2018 н.р.

Як заповнювати журнал та інше ...

“Як заповнювати журнал та спілкуватися про оцінки учнів з батьками після зміни Орієнтовних вимог оцінювання в 1-4 класах?” – роз’яснення від МОН

На численні запити вчителів МОН підготувало роз’яснення стосовно деяких пунктів Орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів. З ними можна ознайомитись у листі Міністерства освіти і науки України.

“У вчителів виникали питання, як працювати зі змінами до Орієнтовних вимог оцінювання в 1-4 класах. Запитання були технічними, наприклад, як заповнювати класний журнал, чи як правильно спілкуватися з батьками про оцінки їх дітей. Тому ми написали цей лист, в якому дали роз’яснення, якими можуть послуговуватись педагоги при організації своєї роботи ”, – зазначила головний спеціаліст департаменту загальної середньої освіти МОН Алевтина Лотоцька.

Так, “зар.” (зараховано) рекомендується ставити в журналі за предмети, що оцінюються вербально – «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрований курс «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання», а також другокласникам у школах, де вербальне оцінювання всіх предметів введено педагогічною радою.

Колонку для оцінювання ведення зошитів в Класному журналі МОН радить прибрати взагалі, адже за новими Орієнтовними вимогами ведення зошитів не оцінюється.

У методичних рекомендаціях наголошується, що оцінка учня – це конфіденційна інформація. Це нововведення  також викликало питання вчителів, тому в листі МОН пояснює, який формат спілкування між батьками, вчителями та учнями можна використовувати, щоб максимально задовольнити цю вимогу.

Зокрема, на уроці вчитель може висловити вербальну оцінку учня – усно похвалити його, або тактовно вказати на помилку. Важливо також доброзичливо і детально пояснити, в чому помилився учень, порадити йому, як виправити ситуацію. Натомість оцінка в балах (що відповідає озвученій учителем на уроці вербальній оцінці) ставиться в щоденник на перерві або після уроку.

Інформація у балах також не озвучується на батьківських зборах. Вчитель, за запитом батьків, може надати оцінки індивідуально для кожної родини в письмовому вигляді, або озвучити їх в особистій бесіді з батьками.

Школам необхідно відмовитись від оприлюднення рейтингів навчальних досягнень учнів одного класу, або класів на паралелі. Інформація про успішність учнів класу може використовуватись вчителями виключно для методичної роботи з метою підвищення ефективності навчального процесу.

 В листі Міністерства також звертають увагу на те, що учитель може самостійно прийняти рішення про вибір кольору ручки для перевірок і оцінювання письмових робіт та фіксації у щоденниках або обговорити це питання з учнями, батьками і прийняти спільне рішення.

Джерело: МОН

                  

                МОН презентувало стандарт початкової освіти

Міністерство освіти і науки запропонувало для громадського обговорення проект Державного стандарту початкової освіти. Документ оприлюднено на сайті відомства.

За інформацією Міносвіти, проектом нового державного стандарту визначено мету та принципи організації освітнього процесу у початковій школі, загальну характеристику змісту навчання, що охоплює перелік освітніх галузей.

Також документ містить державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, співвідношення між освітніми галузями і гранично допустимим навантаженням, що подано в базовому навчальному плані тощо.

Проектом передбачено впровадження нового змісту освіти, який ґрунтується на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.

Автори проекту Державного стандарту початкової освіти зазначають, що формування знань, умінь, ставлень, які є сутністю компетентнісного підходу, має забезпечити у майбутньому здатність особистості успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади.

Водночас для громадського обговорення пропонується проект типових навчальних планів, розроблених на основі зазначеного вище базового навчального плану.

Зауваження та пропозиції можна надсилати до 15 серпня 2017 року за електронними адресами: a_lototska@mon.gov.ua, dpo@imzo.gov.ua.

Как удержать внимание на уроке в 1 классе? Советы и рекомендации учителю 71
Одна из основных задач учителя на уроке — привлечение внимания детей к себе, к тому, что он говорит, и к тому материалу, который ученики должны усвоить. Особенно трудно это удается при работе с первоклассниками. И дело здесь совсем не в том, что они не хотят учиться или имеют скверный характер. Рассмотрим подробнее причины почему так трудно привлечь внимание первоклассников и как решить эту проблему.
Почему первоклассники отвлекаются? Кто такой первоклассник? По сути, это еще дошкольник, который вчера бегал, резвился, играл с игрушками — в общем, делал только то, что ему хотелось. С поступлением в школу в его жизни резко меняются многие внешние обстоятельства. Меняется его социальная роль и, естественно, к нему предъявляются другие, более строгие требования. На уроке первоклассник должен внимательно слушать, правильно выполнять задания, воспринимать большой объем информации. Проблема в том, что внутренний психологические процессы у ребенка изменяются намного медленнее. Поэтому дети шестилетнего возраста не обладают достаточным уровнем произвольного внимания. Для них проблематично долго сосредотачиваться на одном задании. Они часто отвлекаются и абсолютно не вникают в смысл объяснений учителя. Нередко можно заметить, как во время работы над упражнением некоторые дети просто смотрят в окно. Или посреди урока вдруг раздается возглас: «Смотрите, птичка на подоконник села!». Все это свидетельствует о том, что ребенок уже переключил свое внимание на другой объект. Методические рекомендации Что же нужно делать учителю при работе с первым классом для удерживания внимания детей на изучаемом материале? Важно знать, что шестилеткам сложно сосредотачиваться на однообразной, интеллектуально насыщенной или малопривлекательной для них деятельности. Отсюда следуют такие рекомендации. Чередование видов деятельности Учитель должен планировать свой урок так, чтобы в ходе занятия виды деятельности постоянно чередовались друг с другом. Нельзя на уроке чтения только читать или на уроке обучения грамоте только писать на протяжении всего занятия. Например, при изучении новой буквы с детьми нужно проводить такие упражнения: ·         звуковое восприятие и выделение звука: разучить чистоговорку, отгадать загадку и установить первый звук в отгадке и т.д.; ·         знакомство с буквой: рассмотреть на образце, придумать, на что она похожа, вылепить ее из пластилина или вырезать из бумаги, написать в тетради; ·         чтение слогов: в таблице, по лучикам; ·         поиск нужного звука в слове и т.д. Таким образом, после слушания дети перейдут к практической деятельности, потом к чтению и снова к фонетическим упражнениям. Аналогично нужно строить работу и на других уроках. Кроме того, нужно помнить, что выполнение каждого отдельного упражнения должно занимать 2 – 5 мин. Также можно чередовать и формы работы. Как правило, в 1 классе дети еще не отождествляют себя с коллективом класса. Поэтому фронтальная работа должна сменяться групповой или парной. Доступность Как только ребенок перестает понимать, о чем идет речь на уроке, он переключит свое внимание на другой объект. Поэтому необходимо изучать материал на основе имеющихся представлений у детей. По возможности любое объяснение должно быть проиллюстрировано конкретными примерами. Также следует учитывать, что у шестилеток преобладает наглядное мышление. Значит, на уроке должны быть использованы яркие картинки, видеофрагменты, раздаточный материал, игрушки. Игровая и практическая деятельность У первоклассников ведущим видом деятельности все еще остается игра.. Поэтому, чтобы ребенку было несложно сосредоточиться на выполнении задания, необходимо создать игровую обстановку. Существует большое количество дидактических игр, которыми нужно заменить все упражнения репродуктивного типа. Например, не просто решаем примеры, а ищем ошибки в тетрадках учеников Лесной школы. Рекомендуется использовать игру «Фишки». Перед началом урока учитель с детьми решают, какое слово или действие будет считаться сигнальной фишкой (например, покашливание или фраза «А теперь …»). Далее первоклассники должны в ходе занятия замечать, когда прозвучит этот сигнал и фиксировать его (например, ставить палочку на листочке или рисовать кружочек и т.д.). В конце урока следует проверить, кто справился с этим заданием и определить самого внимательного ученика. Также основное место в объяснении учебного материала должна занимать практическая деятельность детей. Ребенок не будет отвлекаться, если ему интересно то, что он делает. Слушать рассказ учителя о том, что бывают звонкие и глухие звуки не так занимательно, как взять в руки кубик с буквой и, встряхнув его, определить — будет он звенеть или нет. Поведение учителя Не стоит забывать о ведущей роли учителя на уроке. Тем более это важно в 1 классе. Нужно: ·         постоянно перемещаться по классу; ·         менять тональность и темп голоса; ·         свободно жестикулировать; ·         делать смысловые паузы; ·         использовать оригинальные атрибуты: волшебная палочка, клоунский колпак, белый халат и т.д.; ·         надевать яркие «броские» аксессуары. Отлично помогает привлечь внимание детей смешная шутка или какая-то комическая ситуация. Можно использовать эффект неожиданности, удивить первоклассников нестандартным поведением или внезапным появлением какого-то предмета. Также учителю рекомендуется периодически просить детей повторить последние два-три слова, которые он произнес. Еще один прием — «забывчивость». В ходе рассказа учитель может сделать вид, что он забыл, о чем хотел дальше сказать, и попросит детей подсказать. Естественно, это нужно спланировать так, чтобы детям было очевидно, какой фрагмент речи пропущен. Для повышения внимательности детей на уроке их нужно максимально привлекать к участию в учебном процессе. Учителю не стоит много разговаривать на уроке. Лучше вести диалог, давать ученикам возможность высказать свое мнение, добиваясь таким образом от них ответной реакции. Умение удерживать внимание первоклассников на уроке — очень важный навык для учителя. От этого зависит дисциплина в классе во время занятия и успеваемость его учеников.                        Пам'ятка творчого вчителя            Чи піде на користь відміна оцінювання в молодших класах.