четвер, 1 червня 2017 р.
вівторок, 7 лютого 2017 р.
З днем народження
Січень
Бойко Соня
Мандик Ваня
Лютий
Нідзельська Поліна
Постнікова Яна
Циганок Аделіна
Стешенко Кирило
Березень
Мороз Поліна
Шевелєва Ксюша
Травень
Мартинюк Соня
Червень
Липень
Мащенко Саша
Серпень
Терехов Гліб
Абгарян Карина
Дмитрина Саша
Щербина Діма
Вересень
Дядюшина Аня
Дєняєв Богдан
Жовтень
Павлов Олег
Олійник Микита
Галіздра Богдан
Листопад
Тарасенко Саша
Гетьман Надя
Гребенюк Аліна
Петрова Аня
Лютий
Нідзельська Поліна
Постнікова Яна
Циганок Аделіна
Стешенко Кирило
Березень
Мороз Поліна
Шевелєва Ксюша
Травень
Мартинюк Соня
Червень
Рекіна Єва
Липень
Мащенко Саша
Серпень
Терехов Гліб
Абгарян Карина
Дмитрина Саша
Щербина Діма
Вересень
Дядюшина Аня
Дєняєв Богдан
Жовтень
Павлов Олег
Олійник Микита
Галіздра Богдан
Листопад
Тарасенко Саша
Гетьман Надя
Гребенюк Аліна
Петрова Аня
середа, 11 січня 2017 р.
Рада - порада
Советы родителям
первоклассников.
Сегодня мне
хочется обратиться к самым, пожалуй, счастливым родителям-родителям
первоклассников - с такими словами: "Дорога наща жизнь, но дороже детей
нет ничего ". Так давайте остановимся на некоторых важных аспектах воспитания
в адаптационный период.
Поступление в школу для
ребенка - это стресс. Очень много нового и непривычного видит
он в школе. Особенность сегодняшних детей, пришедших в
первый класс, - быстрая утомляемость. На первом уроке они откровенно зевают, на
третьем - лежат на партах. Чем мы, взрослые, моздем помочь ребенку? Прежде всего,
стоит помнить о старых и надежных способах поддержания здоровья
первоклассника. Это соблюдение режима дня: сон не менее 10 часов в сутки, обязательно
полноценное питание, физические упражнения, Оправданным будет ограничение просмотра
телепередач до 30 минут в день. Хорошо восстанавливают эмоциональное
благополучие ребенка длительнее (до двух часов) прогулки на воздухе - не
прогулка по магазинам, а прогулка в парке. С раннего утра настраивайте ребенка
на доброе отношение ко всему. Скажите: "Доброе утро", - и собирайтесь
в школу без суеты.
а)Придя с ребенком в школу,
постарайтесь обойтись без нравоучений, так как они ничего, кроме утренней
усталости, не дают. А вот объяснить. Безопасный путь в школу ребенку необходимо. Безопасный, но не короткий.
Б)Встречая ребенка в
школе после уроков, порадуйтесь вместе с ним тому, что он сумел потрудиться
самостоятельно, без вас, целых три часа. Терпеливо выслушайте его, похвалите,
поддержите и ни в коем случае не ругайте - ведь пока еще не за что.
Что же делать, если
появились первые трудности? Будьте щедры на похвалу, для первоклассника
сейчас это очень важно. Замечание должно быть конкретным,
а не касаться личности ребенка. Он не неряха, просто
сейчас у него в тетради маленький беспорядок. Не делайте
ребенку несколько замечаний сразу.
В)
Ни в коем случае-не сравнивайте ребенка с другими Детьми.
Это, ведет либо к озлоблению, либо к формированию цеуверенности в себе.
Я не встречала родителей, которые бы обижались
на своих детей за испачканные пеленки, а вот за испачканные тетради - сколько угодно. Хотя и в том и в другом случае период марания неизбежен. Ребенку не нужна
позиция прокурора, которую так часто занимают родители: "Будешь
переписывать пять раз, пока не получится хорошо!" Это
недопустимо. Пожалуйста, помните об этом.
Сегодня одна из главных
задач школы – оздоровление ребенка, и потому в целях
облегчения процесса адаптации первоклассника применяется ступенчатый режим учебных занятий с постепенным наращиванием
учебной нагрузки: в сентябре - 3 урока по 35 минут
каждый, со второго полугодия - 4 урока по 35 минут каждый.
Духовное и физическое здоровье
первоклассника зависит от контактов со всеми, кто работает
в школе. Невозможно не уважать учителя начальной школы, потому
что он работает и живет жизнью своих ребят. Поддержите
словом и делом своего учителя, помогите ему. Не спешите осуждать учителя, администрацию школы, не
торопитесь категорично, высказывать свое мнение о
них — лучще посоветуйтесь: ведь все, что делается
учителем, прежде всего, делается на благо вашего ребенка.
Як навчити
дитину читати швидко та невимушено
Кожний
батько читача-початківця знає, що знайомство з буквами та словами – це тільки
початок. У той час як ваша дитина спотикається через кожне речення, працює над
поповненням словарного запасу, і її впевненість весь час чергується з
розчаруванням, ви, мабуть, ставите собі запитання: «Коли ж урешті-решт моя
дитина навчиться добре читати?».
Навчання того, як читати швидко, займе часу більше, ніж просто послідовне прочитування речень, бо воно передбачає читання з високою швидкістю, усвідомленим розумінням і впевненістю. Щоби зробити дитину хорошим читачем, однієї здатності розшифровувати написані слова недостатньо. Для того щоб навчитись читати швидко, ще більш значущою є здатність розпізнавати й читати слова легко (без будь-яких зусиль) і з почуттям. Дослідження показали, що швидкість читання є предиктором чудової академічної успішності в цілому і що відсутність швидкості мовлення на цьому шляху часто призводить до проблем з розумінням.
Нижче наводяться п’ять експертних порад, що допоможуть розвинути у вашої дитини швидкість читання.
Читайте вголос і виразно. Джессі Вайз зі США, будучи «педагогом взірцевих батьків» і консультантом у питаннях домашнього навчання, підкреслює, що процес моделювання швидкості читання – це найкорисніше, що можуть зробити батьки для своїх дітей, щоб допомогти їм досягти доброї швидкості читання. Дітям необхідно чути тексти, які читаються гладко й легко. Їм також дуже важливо чути приклади читання з вираженням. Коли ви читаєте вголос, не бійтесь підкреслити емоції, що відбивають тон тексту, такі як хвилювання чи смуток, радість чи здивування. Покажіть дитині, що вірно прочитане слово допомагає розкрити його смисл.
Практика і ще раз практика. Читання, як і будь-яка інша навичка, щоби стати досконалою, потребує послідовно повторюваної практики. Мета швидкості читання в тому, щоб читати настільки «гладко» й легко, щоб це відбувалось автоматично й невимушено. Єдине, у чому є потреба, це час і зусилля.
Вайз каже: «Спортсмени та музиканти багато практикуються, щоби досягнути майстерності. Я гадаю, що та сама стратегія працює й у відношенні читання. Швидкість краще за все розвивається шляхом повторного читання одного й того самого уривка вголос до тих пір, доки не буде досягнута швидкість». Для цього моделюйте читання вголос, використовуючи певний фрагмент тексту. Виберіть невеликий абзац із приблизно ста слів. Нехай ваша дитина прочитає його кілька разів – до чотирьох разів за один підхід.
Точно визначте проблеми. Є три основних елементи швидкості читання: швидкість, точність і просодія (наскільки добре читач використовує зміни в тоні голосу, інтонацію, акценти, наголоси, паузи й т. ін., щоби передати смисл та емоції). Коли ви слухаєте, як ваша дитина читає вголос, звертайте увагу на всі ці три складові й постарайтеся зрозуміти, з якою з них вона має труднощі.
Вайз каже, що проблеми зі швидкістю можуть проявлятись по-різному. «Здогадується дитина про незнайоме слово за контекстом чи фонетичним звучанням? Чи складно це для неї?», – задається запитанням Вайз. Один зі способів з’ясувати, чи перевищено поточний рівень її комфортного читання, це підрахунок кількості слів, на яких дитина спотикається. За словами Вайз, «…якщо дитина невірно прочитує більш ніж одне слово з кожних двадцяти, вона буде зосереджувати свою увагу на розпізнаванні слів, а не на швидкості», а значить, мати труднощі.
Зробіть читання захоплюючим. Незважаючи на те що практика дуже важлива, не перетворюйте читання на тяжкий труд, якого ваша дитина просто почне боятися. Замість того щоби перетворювати цей процес на рутину з фіксованим графіком, спробуйте включити читання вголос у серію захоплюючих спільних заходів з дитиною.
Якщо ваша дитина – юний актор, який подає надії, створіть театральне дійство з улюбленої історії. Вам не потрібні реквізит, костюми й навіть сцена. Ілюстровані книги із двома чи більше дійовими особами чудово підійдуть для цього, але пам’ятайте: якщо історія не буде забавною та веселою, то вистава не вийде. Створіть свій власний випуск новин – це ще один вид діяльності, який дозволить попрактикуватись у швидкості читання. Ви можете записати короткі новини разом з вашою дитиною або використати спрощені версії історій з газети, а потім декламувати їх, як диктор телебачення.
Використовуйте аудіокниги. Аудіокниги – це величезний ресурс, адже звичайно їх читають професійні актори, націлені на створення цілого спектаклю, використовуючи при цьому всі можливості свого голосу, – саме такого виразного моделювання діти й потребують. Крім того, аудіокниги можуть бути особливо корисними в якості незалежного засобу для навчання дітей старшого віку, які все ще б’ються над читанням, але не хочуть сидіти й займатися з батьками.
Вайз пропонує такі кроки: «Виберіть частину аудіокниги (або частину книги, яку ви читаєте вголос). Прослідкуйте за тим, щоби дитина уважно прослухала її. Потім хай вона спробує прочитати її вголос разом з вами чи записом. Далі хай спробує прочитати цей уривок вголос самостійно, а ви послухайте, як вона буде це робити».
Аудіокниги можна купити (або скачати) у книжковому магазині, у бібліотеці чи Інтернет-магазині.
Навчання того, як читати швидко, займе часу більше, ніж просто послідовне прочитування речень, бо воно передбачає читання з високою швидкістю, усвідомленим розумінням і впевненістю. Щоби зробити дитину хорошим читачем, однієї здатності розшифровувати написані слова недостатньо. Для того щоб навчитись читати швидко, ще більш значущою є здатність розпізнавати й читати слова легко (без будь-яких зусиль) і з почуттям. Дослідження показали, що швидкість читання є предиктором чудової академічної успішності в цілому і що відсутність швидкості мовлення на цьому шляху часто призводить до проблем з розумінням.
Нижче наводяться п’ять експертних порад, що допоможуть розвинути у вашої дитини швидкість читання.
Читайте вголос і виразно. Джессі Вайз зі США, будучи «педагогом взірцевих батьків» і консультантом у питаннях домашнього навчання, підкреслює, що процес моделювання швидкості читання – це найкорисніше, що можуть зробити батьки для своїх дітей, щоб допомогти їм досягти доброї швидкості читання. Дітям необхідно чути тексти, які читаються гладко й легко. Їм також дуже важливо чути приклади читання з вираженням. Коли ви читаєте вголос, не бійтесь підкреслити емоції, що відбивають тон тексту, такі як хвилювання чи смуток, радість чи здивування. Покажіть дитині, що вірно прочитане слово допомагає розкрити його смисл.
Практика і ще раз практика. Читання, як і будь-яка інша навичка, щоби стати досконалою, потребує послідовно повторюваної практики. Мета швидкості читання в тому, щоб читати настільки «гладко» й легко, щоб це відбувалось автоматично й невимушено. Єдине, у чому є потреба, це час і зусилля.
Вайз каже: «Спортсмени та музиканти багато практикуються, щоби досягнути майстерності. Я гадаю, що та сама стратегія працює й у відношенні читання. Швидкість краще за все розвивається шляхом повторного читання одного й того самого уривка вголос до тих пір, доки не буде досягнута швидкість». Для цього моделюйте читання вголос, використовуючи певний фрагмент тексту. Виберіть невеликий абзац із приблизно ста слів. Нехай ваша дитина прочитає його кілька разів – до чотирьох разів за один підхід.
Точно визначте проблеми. Є три основних елементи швидкості читання: швидкість, точність і просодія (наскільки добре читач використовує зміни в тоні голосу, інтонацію, акценти, наголоси, паузи й т. ін., щоби передати смисл та емоції). Коли ви слухаєте, як ваша дитина читає вголос, звертайте увагу на всі ці три складові й постарайтеся зрозуміти, з якою з них вона має труднощі.
Вайз каже, що проблеми зі швидкістю можуть проявлятись по-різному. «Здогадується дитина про незнайоме слово за контекстом чи фонетичним звучанням? Чи складно це для неї?», – задається запитанням Вайз. Один зі способів з’ясувати, чи перевищено поточний рівень її комфортного читання, це підрахунок кількості слів, на яких дитина спотикається. За словами Вайз, «…якщо дитина невірно прочитує більш ніж одне слово з кожних двадцяти, вона буде зосереджувати свою увагу на розпізнаванні слів, а не на швидкості», а значить, мати труднощі.
Зробіть читання захоплюючим. Незважаючи на те що практика дуже важлива, не перетворюйте читання на тяжкий труд, якого ваша дитина просто почне боятися. Замість того щоби перетворювати цей процес на рутину з фіксованим графіком, спробуйте включити читання вголос у серію захоплюючих спільних заходів з дитиною.
Якщо ваша дитина – юний актор, який подає надії, створіть театральне дійство з улюбленої історії. Вам не потрібні реквізит, костюми й навіть сцена. Ілюстровані книги із двома чи більше дійовими особами чудово підійдуть для цього, але пам’ятайте: якщо історія не буде забавною та веселою, то вистава не вийде. Створіть свій власний випуск новин – це ще один вид діяльності, який дозволить попрактикуватись у швидкості читання. Ви можете записати короткі новини разом з вашою дитиною або використати спрощені версії історій з газети, а потім декламувати їх, як диктор телебачення.
Використовуйте аудіокниги. Аудіокниги – це величезний ресурс, адже звичайно їх читають професійні актори, націлені на створення цілого спектаклю, використовуючи при цьому всі можливості свого голосу, – саме такого виразного моделювання діти й потребують. Крім того, аудіокниги можуть бути особливо корисними в якості незалежного засобу для навчання дітей старшого віку, які все ще б’ються над читанням, але не хочуть сидіти й займатися з батьками.
Вайз пропонує такі кроки: «Виберіть частину аудіокниги (або частину книги, яку ви читаєте вголос). Прослідкуйте за тим, щоби дитина уважно прослухала її. Потім хай вона спробує прочитати її вголос разом з вами чи записом. Далі хай спробує прочитати цей уривок вголос самостійно, а ви послухайте, як вона буде це робити».
Аудіокниги можна купити (або скачати) у книжковому магазині, у бібліотеці чи Інтернет-магазині.
Підписатися на:
Дописи (Atom)